Міністерство освіти та науки України

ВКНЗ СОР «Лебединське педагогічне училище імені А.С.Макаренка»

Реферат на тему: «Будова проектора»

                                                                                                                                                                                                                         Підготувала

Студентка 121 групи

Чичикало Юлія

Перевірила

Кірдіщева Олена Василівна

м. Лебедин

2016 р.

План

1.     Теоретичні відомості.

2.     Інтерактивна дошка.

3.     Найбільш поширені на ринку технології.

4.     Будова проектора.

висновок

використана література

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Найбільш поширеним в сучасних закладах освіти став новий технічний засіб електронний відеопроектор. Проектор можна використовувати для демонстрації фільмів, слайдів та іншої графічної інформації. Розмір зображення на екрані від 30” до 300” по діагоналі. Особливостю цього зображення є те, що це відбите від екрана світло, яке є найбільш комфортне і нешкідливе для зору.  Розміри проектора не йдуть ні в яке порівняння з плазмовими, РК-панелями, проектційними телевізорами (не говорячи про вартість). Зручний у користуванні,  компактний з достатнім світловим потоком для використання в незатемнених приміщеннях, різноманітність у використанні відеосигналів — це далеко неповний перелік переваг такого засобу презентації інформації. До недоліків слід віднести невеликий ресурс проекційної лампи.

Технологічно сучасні електронні проектори поділяються на 5 категорій:

§  CRT — зображення формується за допомогою трьох різноколірних електронно-променевих трубок, які проектуються на екран;

§  LCD (TFT) — зображення формується після проходження світлового променя через РК-матрицю(матриці);

§  DLP — зображення формується за допомогою DMD (мікродзеркальної) матриці та кольорового фільтра, що обертається;

§  LCOS (D-ILA) — зображення формується шляхом відбиття променя від РК-матриці;

§  LDT — зображення формується шляхом розгортки трьох різноколірних лазерних променів на системі дзеркал.

Характеристики окремих моделей електронних проекторів різних технологічних систем подано в таблиці.

Електронна дошка. На даному етапі спектр презентаційних технічних засобів, окрім уже згадуваних проекторів, представлений такими пристроями, як електронні дошки (ЕД). Така дошка поєднує в собі властивості звичайної дошки та спеціальних технічних пристроїв, призначених для відображення графічної інформації. Окрім того, ЕД мають кілька важливих корисних властивостей, не притаманних жодному іншому пристрою.

http://kukh.ho.ua/kurs/TZN_O/Lab/Lab10.files/image036.gif http://kukh.ho.ua/kurs/TZN_O/Lab/Lab10.files/image037.gifУ цілому, виходячи з можливостей функціонального використання, ЕД можна поділити на два типи — копіювальні та інтерактивні.

Копіювальні дошки (рис. 1) надають користувачеві можливість зберегти зображену на поверхні дошки інформацію. Це надзвичайно зручно, коли потрібно переглянути зроблені в процесі викладу навчального матеріалу записи. Не менш корисною функцією такої дошки є і можливість у кількох примірниках роздруковувати інформацію, яка була нанесена на поверхню. Така дошка обладнана вмонтованим термічним принтером, який дозволяє одразу виконувати друк до дев'яти копій примірників на типовому папері формату А4 або на факсовому рулонному термопапері. Друк однієї копії займає п'ятнадцять секунд. Крім того, дошка має дві робочі поверхні і дозволяє одночасно друкувати копії з них обох на одному аркуші паперу. Завдяки додатковому програмному забезпеченню користувач отримує можливість сканувати з повер-хню дошки та зберігати відображену графічну інформацію як графічний комп'ютерний файл, а також внести в електронну версію текстові коментарі. Програмне забезпечення дозволяє зберігати інформацію на комп'ютері у форматах BMP, TIFF, PNG та PDF.

Інтерактивна дошка (ІД) (рис. 2) — це пристрій, що дозволяє лектору або доповідачу об'єднати два різні інструменти: екран для відображення інформації і звичайну маркерну дошку.  Перед початком роботи ІД підключається до комп'ютера і проектора. На неї, як на екран проектується зображення від будь-якого джерела (комп'ютерного або відео сигналу), з яким Ви тепер можете працювати прямо на поверхні дошки. Маніпуляції комп'ютерною «мишкою» здійснюються дотор-канням поверхні, тим самим доповідач має повний доступ до управління комп'ютером.

Дошка дозволяє демонструвати слайди, відео, робити позначки, малювати, креслити різні схеми, як на звичайній дошці, у реальному часі наносити на проектоване зображення позначки, вносити будь-які зміни і зберігати їх виді комп'ютерних файлів для подальшого редагування, друку на принтері, розсилки факсом або електронній пошті.

Запис на інтерактивній дошці ведеться спеціальним електронним пером або навіть пальцем. Доповідач, узявши в руки спеціальний маркер, може працювати із зображенням на екрані: виділяти, підкреслювати, обводити важливі ділянки, малювати схеми або коректувати їх, вносити виправлення в текст. Сенсорні пристрої "вловлюють" дотики, і транслюють у відповідні електронні сигнали, що відображають рух руки, що пише. Дошка забезпечена лотком з трьома маркерами різного кольору і гумкою. Доповідач може наперед задати кольори маркерів, які він використовуватиме під час виступу — тоді ІД автоматично реагує, що з лотка узятий, наприклад, зелений маркер або гумка.

Виробники ІД використовують різні технології для визначення положення інструменту, що пише, на дошці.

Найбільш поширені на ринку технології:

§  резистивна матриця;

§  поєднання інфрачервоної і ультразвукової технології;

§  електромагнітні хвилі;

§  лазерна технологія;

§  оптична технологія.

Найбільш прогресивною є технологія резистивної матриці — це двошарова сітка з якнайтонших провідників, розділених повітряним зазором, яка вмонтована в пластикову поверхню ІД. Провідники замикаються від тиску на поверхню при дотику. Таким чином, доповідач може використовувати для роботи з дошкою будь-який предмет — указку, маркер, власний палець. Ця технологія — сенсорна, вона не вимагає застосування спеціальних маркерів, не використовує ніяких випромінювань для роботи і не схильна до зовнішніх перешкод.

Інтерактивні дошки можуть бути прямої і зворотньої проекції. Крім того, існують інтерактивні насадки для плазмових моніторів, що перетворюють їх на сенсорні плазмові екрани зі всіма можливостями інтерактивних дощок. При прямій проекції проектор світить "ззовні", з боку викладача. У дошках зворотної проекції проектор розташований за просветленим інтерактивним екраном в спеціальному корпусі.

Програмне забезпечення російській мовою, відкриває дивовижні можливості, дозволяє вибудовувати файли презентації в потрібній послідовності і зберігати у вигляді альбомів з графічними файлами, фіксувати окремі етапи виступу і при необхідності миттєво повертати на екран раніше зроблений запис або слайд. Натисненням на кнопку у нижньому кутку можна викликати зображення клавіатури і, торкаючись віртуальних клавіш, набрати текст.

Область застосування інтерактивних дощок і панелей вельми широка. У сфері освіти вони дають можливість викладачу працювати з електронною картою, схемою, малюнком, картиною. Існує також можливість зберігати нанесені зображення у вигляді файлу і обмінюватися ними по каналах зв'язку. Ці засоби ідеально підходять для демонстрації широкій аудиторії програмного забезпечення або інтернет-сайту. В цьому випадку доповідач жорстко не "прив'язаний" до комп'ютера, миші і клавіатури, тому виступ стає живішим і орієнтованим на слухачів.

Одним з різновидів ІД є прозорі сенсорні панелі, які встановлюються поверх плазмового або рідкокристалічного екрана. У такому випадку зображення з комп'ютера проектується на екран, а сенсорна панель підключається до комп'ютера. Усі інші маніпуляції виконуються так само, як зі звичайною ІД, за допомогою тих самих електронних маркерів.

При використанні сенсорних панелей користувач отримує додаткові функції. Наприклад, на поверхні сенсорної панелі можна набрати друкований текст, торкаючись маркером необхідних літер клавіатури, яка відображається на поверхні панелі. Існує також програмне забезпечення, яке дозволяє панелі розпізнавати написаний від руки текст.

Останнім часом також почали з'являтися пристрої, які дозволяють під час роботи з дошкою зберігати й усні коментарі доповідача. Для цього необхідно лише підключити до комп'ютера мікрофон. У ході запису створюється файл, який синхронізує звукові сигнали, що надходять із зображенням чи текстом, який наноситься на дошку.

Для розрахунку потужності проектора вихідні умови доводиться брати з досвіду: однаково яскраве зображення в приміщенні(!) з не заштореними вікнами на екрані шириною 150  см у сонячний день одержується за допомогою проектора потужністю 600 лм, у похмурий день досить 400 лм, у сутінках — 200 лм, вночі — 90 лм (див. табл. 1).

Для розрахунку ширини екрану користуються такими міркуваннями. Виявляється, людина може зосереджено (не рухаючи очима) розглядати об'єкт, ширина якого дорівнює половині відстані до нього. За цим принципом і створюються  проектори. З огляду на те, що головні покупці проекторів на сьогоднішній день — це освітні установи й офіси, а на заходах, що в них проводяться, прийнято ставити проектор перед глядачами, тому й оптика проектора набудована таким чином, що він повинний стояти на відстані від екрана, рівній подвійній його ширині. Природно, якісь відхилення від цього правила існують, але несуттєві. Як правило, вони перекриваються функцією 20%-го оптичного масштабування зображення, якою оснащені більшість проекторів.

Розрахунок потужності проектора в залежності від освітленості

Ширина екрану

150  см

200  см

300  см

450  см

600  см

Сонячний день

600 лм

1100 лм

2400 лм

5400 лм

9600 лм

Похмурий день

 (чи несонячна сторона)

400 лм

700 лм

1600 лм

3600 лм

5600 лм

Сутінки

200 лм

350 лм

800 лм

1800 лм

3200 лм

Ніч

90 лм

200 лм

450 лм

1000 лм

1750 лм

Широкоформатними об'єктивами оснащені міні-проектори. В них використовується трошки інший стандарт — відстань від проектора до екрана дорівнює діагоналі екрана. При використанні широкоформатного об'єктиву менші втрати світлового потоку, а для мініпроекторів це дуже важливо. З іншої сторони об'єктив не може бути широкоформатним "до нескінченності" — почнуться оптичні аберації. Золота середина саме і знаходиться в пропорції — відстань до екрана дорівнює діагоналі екрана.

Слід зауважити, що недотримання проекційних відстаней не забезпечує належної яскравості зображення на екрані, приводить до порушення зору в учнів, недостатнього розуміння ними частин кадру або титру і ін.

Будова проектора.

http://kukh.ho.ua/kurs/TZN_O/Lab/Lab10.files/image038.jpg

1. Об’єктив : для  проекції зображення

2. Інфрачервоний датчик: для фіксування команд від пульту дистанційного керування.

3. Кнопка регулювання кута проекції.

4. Повітряний відвід:для  виведення нагрітого повітря

5. Панель управління для  проектором.

6. Важіль зміна масштабу зображення. Регулює екранний розмір.

7. Решітка вентилятора.

8. Задня панель для підключення зовнішніх пристроїв.

9. Гвинт регулювання горизонтального положення

10. Кришка проекційної лампи для заміни лампи.

11. Стержень підйому (опускання) об’єктиву.

12. Кільце фокусування.

Контрольна ланель

http://kukh.ho.ua/kurs/TZN_O/Lab/Lab10.files/image039.jpg

(1)  ENTER

Приймає вибраний режим.

(2)  MENU

Кнопка меню дисплеїв .

(3) SETUP

Кнопка встановлює зображення і режим

(4) ON/STANDBY

Кнопка увімкнення (зупинки) проекції

(5) ON indicator

Індикатор увімкнення

(6)  INPUT

Кнопка вибору джерела відеосигналу

(7)  RETURN

Кнопка повернення

8) Selection

Кнопка вибору меню налаштувань

(9)  LAMP indicator

Індикатор режиму роботи лампи

(10) TEMP indicator

Індикатор температури

(11) FAN indicator

Індикатор роботи вентилятора

(12) FREEZE

Кнопка зупинки зображення

(13) MUTE

Кнопка вимкнення звуку

http://kukh.ho.ua/kurs/TZN_O/Lab/Lab10.files/image040.jpg

(1) Infrared remote sensor

Інфрачервоний датчик. 

(2) S-video terminal

Вхід S video .

(3) AUDIO (L/R) terminal

Звукові виходи .

(4) CONTROL terminal

Термінал контролю сигналу для комп’ютера

(5) AUDIO OUT terminal

Аудіо вихід.

(6) MONITOR terminal

VGA вихід для з'єднайтеся з комп'ютерним дисплеєм, і т.п.

(7) AC IN socket

Гніздо підключення шнура живлення

(8) Main power switch

Вимикач живлення

(9) Speaker

Гучномовець.

(10) Anti-theft lock hole

Елемент захисту

(11) VIDEO terminal

Відео вхід (композитний)

(12) AUDIO (L/R) terminal

Звукові входи

(13) COMPUTER 1 terminal

Вхідний сигнал RGB від комп'ютера або іншого  устаткування  або складений відеосигнал (Y/PB/PR) від відео

(14) AUDIO IN terminal

Вхідні звукові сигнали від комп'ютера або відео

(15) COMPUTER 2 terminal

Вхідний сигнал RGB від комп'ютера або іншого початкового тексту, або складений відеосигнал (Y/PB/PR) від відео устаткування. Використовується для виключно підключення документ-камери TDP-SC35

Документ камера TDP-SC35

Документ-камера призначена для демонстрування інформації з різних носіїв: документів, схем, фотографій, кодограм, транспарантів, слайдів, а також дрібних непрозорих об’єктів за допомогою цифрової відеокамери.

Будова документ-камери

http://kukh.ho.ua/kurs/TZN_O/Lab/Lab10.files/image041.jpg

(1) Головка камери.

(2) Об’єктив.

(3) Важіль фокусування.

(4) Стійка камери: Регулює кут нахилу.

(5) Важіль блокування:

(6) Кнопка збільшення зображення

(7) Кнопка освітленості

(8) Основа камери

(9) Відеовихід камери

(10) Кріплення камери

(11) Замок основи

(12) Блокування основи

Висновок

              Найбільш поширеним в сучасних закладах освіти став новий технічний засіб електронний відеопроектор. Проектор можна використовувати для демонстрації фільмів, слайдів та іншої графічної інформації. Розмір зображення на екрані від 30” до 300” по діагоналі. Особливостю цього зображення є те, що це відбите від екрана світло, яке є найбільш комфортне і нешкідливе для зору.  Розміри проектора не йдуть ні в яке порівняння з плазмовими, РК-панелями, проектційними телевізорами (не говорячи про вартість). Зручний у користуванні,  компактний з достатнім світловим потоком для використання в незатемнених приміщеннях, різноманітність у використанні відеосигналів — це далеко неповний перелік переваг такого засобу презентації інформації. До недоліків слід віднести невеликий ресурс проекційної лампи.

Список використаної літератури

1.     aukro.ua

2.     http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/books/_book-784.htm

3.     http://bukvar.su/pedagogika/page,10,100577-Ispol-zovanie-mul-timediiynoiy-i-interaktivnoiy-tehniki-pri-obuchenii-informatike-uchashihsya-osnovnoiy-shkoly.html

4.     http://www.kazedu.kz/referat/180852