Реферат на тему: «Історія розвитку ТЗН»

Міністерство освіти та науки України

ВКНЗ СОР «Лебединське педагогічне училище імені А.С.Макаренка»

Реферат на тему: «Історія розвитку ТЗН»

                                                                                                                Підготувала

Студентка 121 групи

Чичикало Юлія

Перевірила

Кірдіщева Олена Василівна

м. Лебедин

2016 р.

План

Вступ

1.     Поняття та загальна характеристика технічних засобів навчання.

2.     Функції ТЗН в навчальному процесі.

3.     Етапи розвитку технічних засобів навчання.

4.     Позитивні сторони використання мультимедійних засобів в освітньому процесі.

5.     Місце і роль технічних засобів у пізнавальному процесі.

6.     Сучасні технічні засоби навчання,  їх класифікація та особливості використання.

Висновок

Використана література

Основна мета застосування технічних засобів навчання (ТЗН) - більш повна прак­тич­на реалізація основих дидактичних принципів навчання, інтенсифікація та раціоналізація діяль­ності вчителя і учнів. Досягти цієї мети можна на основі чіткого визначення змісту сис­те­ми ТЗН, їх інформаційних функцій, ролі та призначення, побудови ефективних технологій та методик використанням ТЗН у комплексі з іншими засобами навчання.

 Застосування ТЗН, як правило, пов'язане з засобами, на яких фотографічним, магніт­ним і іншим способами зафіксована навчальна інформація, а також апаратури і технічних при­с­тосувань, що виконують функції апаратного розкодування інформації та передачі її учням. Тому система ТЗН умовно складається з двох частин. Перша - інформаційний фонд, до якого включаються засоби, що є носіями закодованої інформації. Друга – апаратне забезпечення (проекційна, звуковідтворююча, теле­візійна, комп'ютерна апаратура) та тех­нічні пристрої, які необхідно використовувати для розкодування навчальної інформації, зафіксованої у засобах інформаційного фонду і передачі її учням.

1.     Поняття та загальна характеристика технічних засобів навчання

       Технічні засоби навчання (ТЗН) — система засобів, що складається з двох взаємопов'язаних частин: специфічних навчальних посібників (носіїв інформації) і апаратури, за допомогою якої може бути подано інформацію, що містить певнийдидактичний посібник.

       Технічні засоби навчання - це комплекс засобів загально-дидактичного призначення, що складаєтсья з інформаційного фонду та технічної системи для її відтворення.

       Є багато різноманітних варіантів класифікації ТЗН:

за функціональним призначенням;

за принципом роботи;

за характером дії на органи чуття;

за ступенем автоматизації.

       У даний час поняттєво-термінологічний апарат дисципліни ТЗН ще не стандартизований, тому в багатьох навчальних посібниках і інших літературних джерелах визначення термінів суперечливі і не приведені ще до загального знаменника.

      Програмне забезпечення необхідне для коректної роботи засобу:

        Графопроектор– це проекційний апарат, який призначений для демонстрування на екрані прозорих носіїв інформації, виготовлених на крупноформатній прозорій плівці. Такі носії – транспаранти.

        Графопроектор складається з тих же частин, що і діапроектор і дзеркала, яке повертає зображення під кутом 45° і спрямовує на екран.

        Одним із видів графопроектора є кодоскоп. Він використовується на уроці замість класної дошки. Перших три літери у слові «кодоскоп» означають К – класна, О – оптична, Д – дошка. В школах в основному використовується кодоскоп «Лектор 2000».

        Робота кодоскопа. Кладемо транспарант на конденсор. Вмикаємо лампу. Світло від лампи відбивається від рефлектора, надходить на теплофільтр, а з нього – на конденсатор, на якому знаходиться транспарант. Пройшовши через транспарант, світловий потік, який несе зображення, надходить на об’єктив, а з нього – на плоске дзеркало. Відбитий від плоского дзеркала світловий потік спрямовується на екран.

          Проектор — світловий прилад, що перерозподіляється світло лампи з концентрацією світлового потоку на поверхні малого розміру або в малому обсязі. Проектори є в основному оптико-механічними або оптично-цифровими приладами, що дозволяють за допомогою джерела світла проектувати зображення об'єктів на поверхню, розташовану поза приладом — екран. Поява проекційних апаратів зумовило виникнення кінематографа, що відноситься до проекційного мистецтва.

Магнітофон – це пристрій для запису звуку і його відтворення. Запис відбувається за допомогою намагнічування гнучкої стрічки, на яку нанесений шар магнетика (окису заліза червоно-коричневого кольору). Записуюча голівка магнітофона містить електромагніт, який отримує електричні імпульси, що йдуть від мікрофона. [1]

2.Функції ТЗН в навчальному процесі.

1.Дидактичні можливості ТЗН

      Аналіз змісту поняття ТЗН показує, що у процесі навчання апаратне забезпечення ТЗН виконує суто технічні функції для розкодування та передачі інформації учням. Тому визначення інформаційних функцій, дидактичних ролі та призначення ТЗН, методики їх використання, бажано розглядати у контексті інформаційного фонду ТЗН. У системі "вчитель-учні" за допомогою ТЗН, як правило, подається навчальна інформація для пояснення об'єктів, явищ і процесів, що вивчаються, загальні та специфічні методи, прийоми пізнання об'єктивної дійсності. Крім того, інформація для керівництва роботою учнів, активізації і спрямування пізнавальної діяльності. Наявність різної за дидактичним призначенням інформації дає підстави вважати, що ТЗН можуть виконувати дві загальні інформаційні функції.

2.Інформаційно-пізнавальна функція ТЗН.

При використанні ТЗН учням подається різноманітна за змістом навчальна інформація про об'єкти, явища та процеси, взаємозв'язки між ними. При цьому сприймання та усвідомлення її здійснюється під час функціонування таких основних ланок процесу навчання:

- подача, пояснення учням нового навчального матеріалу:

- повторення, узагальнення і систематизації знань;

- формування та удосконалення умінь і навичок застосовувати здобуті знання у практичній діяльності.

Саме тому, інформаційні функції доцільно розглядати як можливості ТЗН для удосконалення форм і способів подачі інформації, підвищення ефективності функціонування вищеназваних основних ланок навчального процесу у закладах освіти. Як відомо, при застосуванні різних видів ТЗН використовуються три основні форми передачі навчальної інформації: перша - звукова (музика, звукові сигнали, словесні пояснення); друга - наочна (конкретні або опосередковані зображення, образи явищ, об'єктів, процесів, що вивчаються); третя - семантична (друкований текст, надписи тощо). [2]

3.Етапи розвитку технічних засобів навчання:

         Перший етап – середина 40–50-х рр. Цей період характеризується появою в навчальному процесі різноманітних технічних засобів навчання, які допомагали при подачі нової інформації. Поширеними були звукові та зорові технічні засоби (магнітофони, програвачі, проектори, телевізори);

       Другий етап – середина 50–60-х рр. У цей період були розроблені спеціальні аудіовізуальні засоби навчання, спрямовані на реалізацію навчальних цілей, створені електронні класи, лінгафонні кабінети, розроблені засоби зворотного зв’язку, начальні машини, тренажери тощо. У60-х рр. педагоги-дослідники поєднують програмоване та аудіовізуальне навчання в одному терміні “педагогічні технології”

Третій етап – 70-ті рр. до ТЗН входять інформатика та теорія комунікацій, педагогічна кваліметрія, системний аналіз і різні педагогічні науки (психологія навчання, теорія управління пізнавальною діяльністю, рганізація навчального процесу, наукова організація педагогічної праці)

Четвертий етап – 80-ті рр. Він окреслюється виникненням комп’ютерних лабораторій, розвитком програмних засобів, використанням інтерактивного відео. [3]

4. Позитивні сторони використання мультимедійних засобів в освітньому процесі:

- Забезпечують високий рівень інтерактивності між учнем і матеріалом.

- Можна розробляти і вдосконалювати різноманітні навчальні стилі і взаємодії, що стало можливим завдяки застосуванню інтерактивного відео.

- Формат СО-дисків забезпечує великі об'єми для зберігання інформації, що стимулює навчання, яке включає перегляд значних баз даних (текстів, графіки, відео).

- Існує можливість підключення через мережу, що значно заощаджує час і гроші.

- Об'єднує звук та зображення з навчанням на базі ПК.

- Ціни на технічне забезпечення для систем мультимедіа та на СD-диски порівняно низькі.

- Приваблює значну кількість користувачів, які навчаються.

За формою передачі інформації ТЗН поділяються на :

екранні (фільмоскопи, діапроектори, кадропроектори, графопроектори, епідіаскопи, кадоскопи);

звуко-відеотехнічні (магнітофони, відеомагнітофони, радіо-телеприймачі, програвачі, посилювачі).[4]

      5.Місце і роль технічних засобів у пізнавальному процесі

Технічні засоби навчання (ТЗН) - можна розглядати як комплекс техніко-технологічних пристроїв, що покликані з допомогою відповідних методик інтенсифікувати та оптимізувати процес пізнання шляхом активізації, перш за все, візуальної форми подачі навчального матеріалу.

Вплив ТЗН на процес пізнання залежить від обраної моделі навчання та методичного підходу до викладу матеріалу. З точки зору інформаційного впливу викладача на слухача, можна виділити наступні моделі навчання.

Перші дві моделі є, певною мірою, класичними і широко застосовуються в сучасній практиці викладання. Продуктивність праці викладача і слухачів визначається в них лише вербальною формою подачі інформації і, як було зазначено вище, не може бути високою. Третя модель характеризується широким застосуванням ТЗН, які не об’єднуються в комплексну систему інформаційного впливу на слухача. Таку модель навчання також можна віднести до класичної. В ній роль викладача зводиться до традиційних функцій наставника.[5]

Висновок

Сучасні КПЗ покликані замінити застарілі технічні засоби контролю знань, такі як “Огонек”, “В’ятка”, КИСИ-5 та ін. КПЗ, зазвичай, створюються на технічній базі кабінетів інформатики, комп’ютерно-лінгафонних класів. Існує значна кількість різноманітних комп’ютерних програм, що тією чи іншою мірою задовольняють сучасні вимоги до таких програмних продуктів.

Процес підготовки до комп’ютеризованого контролю (тесту) передбачає формування параметрів майбутнього тесту. Це, зокрема, вибір теми тестування, кількість рівнів складності і кількість запитань у рівні, критерії оцінки по кожному рівню і тесту у цілому, методи формування варіантів (упорядкований – питання для варіантів відбираються за порядком, випадковий – питання формуються на основі випадкових чисел). Окрім цього, інтерфейс програми підготовки передбачає введення шляху для зберігання бази даних питань та параметрів тесту, а також пароля, який дозволяє уникнути несанкціонованого доступу до можливостей тестуючої програми. Після визначення параметрів їх зберігають у базі даних натисканням на клавішу “Зберегти параметри” і починають формування тестових питань.

Використана література

1.  http://kukh.ho.ua/kurs/TZN_O/LIT/juk.htm

2.http://ua-referat.com/Технічні_засоби_у_навчанні_технології

3. Застосування мультимедійних засобів навчання та глобальних інформаційних мереж у наукових дослідженнях. Укладачі: Гуревич Р. С., Шестопалюк О. В.,Шевченко Л. С.- Вінниця, 2004.

4. avrora-065.livejournal.com/626.html

5. lispedkolledg.wix.com/muzeyosviti#!performances/c158d